село Боремель
Скульптура Ісуса Боремельського, що несе хрест
Скульптура Ісуса Христа з терновим вінком, який несе хрест – пам’ятка історії місцевого значення. З лицьової і тильної сторін таблички з написами на польській та українській мові.
Підійшовши до пам'ятника читаємо напис: "Падаючому під хрестом захисникові і володареві світу після чудотворного образу Ісуса Христа Боремельського колись на тому місці в невеликій дерев'яній Свято-Михайлівській православній церкві с. Боремель на вічний спомин цей величезний пам'ятник заложили і виставили року Божого 1786 р.".
Дивного в ньому нічого немає, подібних споруд на нашій древній землі збереглося чимало, і ще більше знищено в період войовничого атеїзму .
Історія цього пам'ятника сумна. Народився він на попелищі. Місцевий пан Чацький знищив стару, переказують, що козацьку дерев'яну православну церкву. Знищив не тому, що вона йому заважала, а вирішив показати свою владу не лише над людьми, а й над їх святинею. Адже немає страшнішого як витравити з душі людини віру, позбавити її духовності. Очевидно, боремельський землевласник хотів скористатися татарським досвідом вирощення яничарів. Проте не врахував однієї особливості: доки жива пам'ять - живий і народ. Люди берегли віру в душі, а бабусі та дідусі, як і в недалекому минулому, хрестилися та виконували православний обряд над попелищем. У нашого народу терпляча вдача. Зате у вельможного пана без причини почали помирати діти. Природа-матінка не терпить наруги ні над віруючими, ні над атеїстами. Нам не відомо, чи виросли діти у боремельского пана, пам'ять людська цього не закарбувала. Та у 1796 р. він на свої кошти збудував на місці спаленої ним же, православної святині ось цей пам'ятник... Важко повірити, що католик збудував пам'ятник святині своїх підлеглих. Аналогів у нашій історії не так вже й багато.
Братська могила татарських полонянок
На братській могилі – курган висотою 3 м. На вершині кургану встановлено постамент із скульптурою Святої Теклі. Матеріали: бетон, цегла, цемент. Пам’ятник – свідчення героїчної боротьби українського народу з іноземними поневолювачами.
За народними переказами, які передаються з покоління в покоління, в другій половині ХV ст. Кримська орда здійснила чергову навалу на багатостраждальну Волинь, яка була в цей час під владою литовсько-польських феодалів. Ординці вдерлись в Боремель. Піддаючи все вогню і мечу, ханські розбійники схопили 500 українських дівчат. Коли нещасні полонянки взнали, що їх збираються відправити в печально відому Кафу, щоб продати в вічне рабство, вони одностайно заявили, що краще смерть ніж неволя. Разом з чоловіками, які прибігли на допомогу з косами, вилами і сокирами, непокірні українки кинулись на ворогів і почали знищувати їх. Кривава сутичка продовжувалась декілька годин. Вирізавши всіх хто був у місті, орда відкотилась в наддніпрянську Україну. Люди, які вернулися з лісу похоронили загиблих і насипали великий курган.
Це не просто легенда, а підтверджений археологічними дослідженнями, історичний факт. У 1963 р. на території Боремля проводилися археологічні дослідження професором I. Свешніковим. Його експедицією було знайдено кілька татарських речей, зокрема татарський меч, прикраси, а також велику модель павука-каракурта, спина якого відкривалася. На ній було зображено півмісяць і зорі, що знаменували собою турецький герб. Велися розкопки і на території кургану в центрі села. Було виявлено кістки жінок і дітей з ознаками насильницької смерті.
Перший пам’ятник був споруджений в 1968 році правлінням колгоспу «Першотравневий» № 12, який виготовив місцевий колгоспник Нижній С. І.
Братська могила радянських активістів
Братська могила радянських активістів, які загинули від рук українських буржуазних націоналістів – пам’ятка історії місцевого значення, яка була створена в 1981 році.
На братській могилі сільських активістів встановлені три гранітні стели. На центральній стелі (1,2 (вис.) х 1,1 х 0,35м) викарбовано напис: «В братській могилі поховані останки радянських активістів, жертви німецьких окупантів і українських буржуазних націоналістів». Зліва від братської могили знаходиться скульптура уклінної жінки (вис. 2,8м.) на бетонному постаменті (0,3 (вис.) х 3,0 х 5,0м.). Скульптура виготовлена в техніці виколотки в міді.
Автор реконструкції – В. Савчук.
На фронтах Великої Вітчизняної війни загинули 56 жителів с. Боремель і 23 жителя с. Золочівка.
В боях при звільненні Ровенської і Волинської областей, в червні – липні 1944р. загинули та померли від ран і були поховані в с. Боремель 9 радянських воїнів. Після звільнення в березні 1944р. с. Боремель від німецько-фашистських загарбників українські буржуазні націоналісти всіляко перешкоджали соціалістичному будівництву, по-звірячому розправлялись з сільськими активістами. В 1944-1948рр. на території Боремельської сільської ради були замучені 52 сільських активісти. Серед них – Мельничук Дмитро Костянтинович, секретар сільради і його син, комсомолець Мельничук Олексій Дмитрович, активісти Рюмін Федір Мартинович і Кухарук Андрій Микитович. В 1961р. останки сільських активістів були перенесені в братську могилу.
Границі братської могили визначені умовно.
село Хрінники
Пам’ятник воїнам-односельчанам
Пам’ятник воїнам – односельчанам – пам’ятка історії місцевого значення. Він увіковічнює воїнів – односельчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.
В роки Великої Вітчизняної війни проти фашистів боролися на фронтах більше 200 жителів сіл Хрінники, Лопавше, Вичавки, Лисин.
110 з них не повернулося додому, загинули смертю хоробрих в боротьбі з ненависним ворогом. На увічнення пам’яті загиблих односельців в 1966 році за рішенням загальних зборів колгоспників «Червоний партизан» встановлений обеліск. Пам’ятник знаходився біля церкви, але його переміщено і замінено у 1994 році. Зараз це прямокутна стела на невеликому п’єдесталі, на якій посередині розміщено чотири пам’ятні плити з переліком прізвищ загиблих воїнів. Поряд встановлено скульптурну композицію – жінка і чоловік в скорботі. Перед стелою знаходиться клумба.
Розміри: довжина стели 7,50 м. Плити – ширина – 1м. Висота – 1,65м.
село Малево
Братська могила воїнів Радянської Армії і пам’ятник воїнам-односельчанам
Об’єкт історико – культурної спадщини включає в себе:
- братську могилу 66 загиблих воїнів Радянської Армії, які загинули за визволення Малева від німецько-фашистських загарбників,
- обеліск у формі зрізаної піраміди 12 м. з вмонтованими 4-ма пам’ятними дошками,
спереду вверху текст: «Вічна слава героям 1941-1945», спереду внизу текст: «І мертві ми будемо жити в частці вашого великого щастя, бо ми вклали в нього життя». Ю. Фучик. Справа внизу – імена воїнів-односельчан, які загинули.
- скульптурна композиція радянського воїна і скорботної матері, стела з датою «1941 - 1945».
Матеріали: мармур, бетон, цегла, цемент.
В лютому – березні 1944 війська 13 Армії під командуванням генерала Н. П. Пухова визволили Млинівський район Ровенської області УРСР від німецько-фашистських загарбників. В бою за визволення села Малево загинуло 66 радянських воїнів, які похоронені в братській могилі. На фронтах Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр. загинуло 83 воїни-малівці.
5 листопада 1969 р. відбулося урочисте відкриття пам’ятника воїнам Радянської Армії і односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Пам’ятник споруджений за рішенням правління колгоспу ім. І. Франка.
Меморіальна дошка Поліщуку В.Л.
Розміщена на фасаді Малівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. пам’ятна дошка на честь українського письменника В. Л. Поліщука, який навчався у цій школі.
Розміри – 0,95 х 0,35м.
Матеріал – базальт.
селище Демидівка
Братська могила радянських воїнів
Братська могила радянських воїнів – пам’ятка історії місцевого значення. Пам’ятник виготовлено Житомирськими виробничо-художніми майстернями. Автор невідомий.
17 березня 1944 року воїни 6-го гвардійського кавалерійського корпусу 13 армії (командуючий генерал-лейтенант Пухов) визволили селище Демидівку. 229 солдат і офіцерів полягли смертю хоробрих за визволення селища.
В 1952 році за рішенням виконкому Демидівської селищної Ради депутатів трудящих на братській могилі радянських воїнів встановлено пам’ятник. Розміри : фігура 0 1,9 (висота). Постамент – 1,8 х 0,8 х 1,4 м. Матеріали: бетон, цегла, цемент, базальт.
На прямокутному постаменті встановлено фігуру коліноприклонного воїна. На постаменті текст: «Вечная слава героям павшим в боях за свободу и независимость нашей Родины в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.». Перед пам’ятником розбито клумбу, вздовж якої розміщено 8 нових пам’ятних плит по 4 з кожного боку з прізвищами та іменами загиблих воїнів. Перед клумбою – зірка для живого вогню.
Згідно наявної документації старі плити були встановлені по обидва боки пам’ятника.
Постамент облицьовано плиткою сірого кольору, фігура солдата пофарбована в золотий колір. Територія, де знаходиться пам’ятник значно розширена і огороджена забором. Доріжка викладена каменем.
село Вербень
Пам’ятник воїнам-односельчанам
Пам’ятник воїнам-землякам – пам’ятка історії місцевого значення увіковічнює воїнів-односельчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Споруджений за рішенням загальних зборів колгоспників колгоспу «Зоря комунізму» за № 18 від 15.03.1996р. Автор пам’ятника – скульптор О. Лебедев.
На обеліску прямокутної форми зверху дати «1941-1945» і барельєф ордена Вітчизняної війни. Нижче барельєфне зображення трьох воїнів Радянської Армії. Під барельєфом текст: «Вічна слава односельчанам, які загинули за свободу і незалежність Радянської Армії». Під текстом барельєф скорботної матері з дитиною.
Висота обеліска – 5 м. Матеріал: бетон, цегла,цемент.
На обеліску зверху хрест. Внизу на п’єдесталі 14 пам’ятних плит з переліком прізвищ загиблих воїнів.
cело Золочівка
Пам’ятник воїнам-односельчанам
Пам’ятник воїнам – односельчанам – пам’ятка історії місцевого значення. Обеліск увіковічує пам’ять про воїнів – односельчан загинувши на фронтах Великої вітчизняної війни. Яка перервавши мирну творчу працю радянського народу, вимагала титанічних зусиль всього народу в боротьбі з німецько – фашистськими загарбниками. Разом з усіма на священну боротьбу піднялися і жителі села Золочівка. 40 жителів села за бойові заслуги нагородженні орденами і медалями. 41 житель села віддав своє життя в боротьбі з ненависним ворогом, захищаючи Батьківщину. Односельчани свято бережуть пам’ять про загинувши воїнів. В 1966 році по рішенню загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Калініна був споруджений пам’ятник воїнам – односельчанам, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Автор пам’ятника – скульптор Лебедєв.
На п’єдесталі обеліск. В центрі обеліска барельєф воїна Радянської армії з немовлям на руках. Зверху барельєф ордена Вітчизняної війни, внизу дата «1941-1945» і текст: «Вічна слава односельчанам, які загинули за свободу і незалежність Радянської Батьківщини». Матеріали: бетон, цегла, цемент. Розміри: висота обеліска – 6 м; Ширина – 2 м.
село Княгинине
Братська могила радянський воїнів
Братська могила радянських воїнів – пам’ятка історії місцевого значення. Пам’ятник увіковічує воїнів Радянської армії, які загинули визволяючи село Княгинин у березні 1944 року.
17 березня 1944 року село Княгинин визволено військами 13-ї Гвардійської Ровенської Червонопрапорної ордена Суворова кавалерійської дивізії під командуванням генерал-лейтенанта Зубова П. І.
За визволення села загинуло 23 воїни, які поховані у братській могилі. В 1969 році на братській могилі встановлено пам’ятник, які виготовили колгоспники місцевого колгоспу «Ленінський шлях» Кліщ О. Я. та Остапюк Г.І. На теперішній час обеліск замінено.
Встановлено новий обеліск у формі зрізаного прямокутника, з хрестом зверху. Напис на обеліску: «Вічна пам'ять односельчанам та воїнам-визволителям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни». Матеріал – базальт.
село Глибока Долина
Пам’ятник воїнам-односельчанам
Пам’ятник воїнам – односельчанам – пам’ятка історії місцевого значення.
На постаменті з попереднього пам’ятника розміщений обеліск прямокутної форми з написом: «Односельчанам, які загинули під час Великої Вітчизняної війни. 1941-1945». Внизу поміщено пам’ятну плиту з переліком прізвищ загиблих воїнів.
Розміри: обеліск висота – 1,80 м; ширина – 0,80 м. Основа – висота – 0,40 м; ширина – 0,85 м. Розміри плити: 0,80 х 0,60.
Пам’ятник увіковічує воїнів – односельчан, які загинули на фронтах Великої вітчизняної війни. В боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини на фронтах билися 40 жителів села Глибока Долина. 26 жителів нагородженні урядовими нагородами, а 18 жителів села Глибока Долина полягли смертю хоробрих на полях битв.
Пам’ятник споруджено за рішенням загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Суворова в 1967 році на честь воїнів – односельчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Автор – скульптор Л. Бізюк.
село Рогізне
Пам’ятник воїнам-односельчанам
Обеліск пірамідальної форми знаходиться біля Будинку культури. На обеліску текст: «Вічна слава синам Батьківщини, які загинули за її свободу і незалежність. 1941-1945». Тут же меморіальна дошка з іменами загиблих:
Грабовський І.З. Косовський Є.І.
Грабовський І.Г. Кучма М.М.
Грабовський М.З. Кушнір Є.А.
Данчук І.Ф. Марушкевич С.М.
Дикун Є.Д. Маргосюк І.С.
Драніс А.Л. Маргосюк Д.М.
Драніс Т.Л. Олійник Є.Ф.
Здрілко А.С. Пащук А.Д.
Кашуба М.Л. Пограничний Н.Д.
Кашуба Є.П. Пограничний П.Я.
Кашуба А.М. Скальський К.П.
Шаранда А.М. Теслюк С.П.
Шиманський Г.О. Теслюк М.М.
Тичинюк М.М. Теслюк М.Г.
Розміри: висота – 3 м.
Матеріал – граніт.
Пам’ятник встановлений в 1965 році, виготовлений майстернями Ровенського комбінату комбінату підприємств.
село Рудка
Пам’ятник воїнам-односельчанам
Обеліск у формі піраміди, у верхній частині якого хрест, замість п’ятикутної зірки. На ньому напис: «Вічна пам'ять воїнам, які загинули у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»
У підніжжя пам’ятника встановлено дві меморіальні плити з переліком імен 40 загиблих воїнів. Обеліск у формі піраміди, у верхній частині якого хрест, замість п’ятикутної зірки. На ньому напис: «Вічна пам'ять воїнам, які загинули у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»
У підніжжя пам’ятника встановлено дві меморіальні плити з переліком імен 40 загиблих воїнів.
Розміри обеліска – 1,7 х 1 х 2,8 м.
село Ільпибоки
Пам’ятник воїнам-односельчанам
Пам’ятник воїнам – односельчанам – пам’ятка історії місцевого значення. Виготовлений Ровенськими виробничо-художніми майстернями. Автор скульптор Лебедев О. І.
У Великій Вітчизняній війні радянський народ і його доблесні Збройні Сили нанесли нищівний удар гітлерівській Німеччині та її сателітам. З зброєю в руках захищали честь і свободу Батьківщини понад 50 жителів села Ільпибоки, 13 з них нагороджено урядовими нагородами, а 44 не повернулися в рідне село. Рішенням загальних зборів колгоспників колгоспу «8 березня» на честь 50-річчя Великого Жовтня в 1967 році споруджено пам’ятник воїнам-односельчанам.
На прямокутному постаменті встановлено стелу, на якій зверху розміщено барельєф ордена Вітчизняної війни і дати «1941-1945». Нижче текст: «Вічна слава односельчанам, які загинули за свободу і незалежність Радянської Батьківщини».
Внизу плита з іменами 44 загиблих воїнів-односельчан. Розміри: стела – 3 х 1,5 м; постамент – 2 х 2 м.
село Вовковиї
Пам’ятник радянським воїнам, воїнам-землякам і жертвам фашизму
Ще одним святим місцем на Вовковиївській землі є меморіальний комплекс, який увіковічує пам'ять про загиблих односельчан у роки Великої Вітчизняної війни. Пам’ятник радянським воїнам, воїнам-землякам і жертвам фашизму – пам’ятка історії місцевого значення, відкритий у 1970р.. Комплекс увіковічує у скульптурі Скорботної Матері і дружини біль всіх матерів і коханих, сини і чоловіки яких не повернулися з боїв.
На прямокутного постаменті споруджено фігури скорботної матері та дочки. Напроти встановлено прямокутний постамент, на якому розміщено барельєф ордена Вітчизняної війни і дати: «1941-1945». Поруч встановлено дві пам’ятні плити з 6 іменами загиблих воїнів-визволителів села, 67 іменами воїнів-односельчан та 27 іменами жертв фашистських окупантів.
Розміри – фігури – 3 м. Постамент – 8 х 1,8 х 0,5 м. Матеріали: бетон, камінь, цемент.
В березні місяці 1944 року війська 112 стрілкової дивізії (командир генерал-майор Гладков А. В.) визволила село Вовковиї. 6 воїнів полягли смертю хоробрих за визволення села. 136 жителів с. Вовковиї із зброєю в руках боролися на фронтах Великої Вітчизняної війни. 67 з них не вернулися в рідне село, загинули смертю хоробрих на полях битв. В лютому місяці фашистські окупанти по звірячому розстріляли 27 заложників, жителів села. На честь загиблих радянських воїнів та жертв фашистських окупантів рішенням загальних зборів колгоспників колгоспу ім. Кузнецова в 1966 році споруджено пам’ятник. Пам’ятник виготовлено Житомирськими майстернями комбінату комунальних підприємств.